ДО ГОЛОВИ
Батурин Батурин ¹
Будинок Генерального суду.

Будинок Генерального суду Гетьманщини - єдиний будинок вцілівший після спустошення російськими військами царя ПетраІ столиці козацької держави - Батурина. Кочубеївський парк

У будинку Генерального Суду видкритий (1975) Батуринський краєзнавчий музей - основа створеного у 1994р. історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" у двокамерному підвалі будинку реконструйовано кімнату дізнання

Парк Кочубеївський

Пам'ятний знак на честь Батуринських гетьманів, та алея кохання Кочубеївський парк

Пам'ятний знак Великому коханню Івана Мазепи і Мотрі Кочубей (встановлено в 2003р.) Кочубеївський парк, алея Кохання

Листи кохання (копії) Івана Мазепи до Матрени Кочубей Батуринський краєзнавчий музей ,

Пам'ятник письменнику Богдану Лепкому Кочубеївський парк

Тут у травні 1861р. батуринці в глубокій скорботі проводжалидо місця останнього спочину славетного сина українського народу, великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка. Кочубеївський парк

Пам'ятник основоположнику сучасного бджільництва, винахідника першого в світовій практиці рамкового вулика Петру Прокоповичу (встановлено в 1975р.) Кочубеївський парк ,

Пушку арсенальців встановлено радянською владою у 1923р. на постамент тоді ж поваленого пам'ятника полковнику Івану Іскрі, та генеральному судді Василю Кочубею. Памятник було встановлено царським урядом в 1914р. (автор полковник П.А. Самонов). Київ, Арсенальна площа

Могила полковника Івана Іскри, та генерального судді Василя Кочубея - стречених гетьманом Мазепою за донос Петру І (1708р.) Києво-Печерська Лавра

¹ В Батурині діяв Генеральний суд Лівобережної України. Споруда цього суду (єдина з того часу) збереглася й називається Будинок Кочубея, на ім`я Василя Леонтійовича Кочубея (1640-1708), що служив Генеральним суддею. Навколо споруди Генерального суду, зберігся великий парк Кочубея.
Гетьман Мазепа обговорював з своїм кумом Кочубеєм наміри відступити від Московії та створити незалежну державу з допомогою КарлаХІІ. Генеральний Суддя Василь Кочубей написав доноса на гетьмана Мазепу, але росіяни повірили запереченням гетьмана і віддали Кочубея та козацького полковника Іскру на суд Мазепі. За наказом гетьмана, Кочубея та Іскру було прилюдно страчено у с. Борщагівка, а тіла захоронили у Києво-Печерській Лаврі.
Поскольку нам смерть повелела молчати,
Сей камень о нас должен людям вещати:
За верность к Монарху и преданность нашу
Страданья и смерти испили мы чашу…
У Василя Кочубея було дві дочки: Анна - вийшла заміж за племінника Мазепи, та Мотря - Мазепина хрестниця. Будучи 2 роки як вдовець, Мазепа посватався (1704) до Матрени - своєї 16-річної хрестниці, але батьки Мотрі йому відмовили. Попри наказу батьків, дівчина збігла жити до Гетьмана. Не зважаючи на палке кохання до Мотрі, Мазепа відсилає їі назад до дому, саме тоді виникла алея та дуб кохання у Кочубеївському парку. У 1707р. батьки віддають їі заміж за генерального суддю Чуйкевича (прибічника Мазепи, за що його разом із дружиною заслано до Сибіру). Після смерті чоловіка , Мотря поварнулася до Батурина доживати свої дні у монастирі.

---

Copyright © Gennadiy Moysenko 2007