1 Євген Михайлович Коновалець (1891-1938) - полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН.
Під час 1-Ї Світової війни був мобілізований до австрійської армії, потрапив у російський полон
У вересні 1917р. Коновалець втік з табору до Києва, де спільно з членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української Народної Республіки.
В період діяльності Української Центральної Ради січові Стрільці на чолі з Коновальцем фактично виконували функції національної гвардії, забезпечуючи роботу уряду в найскладніші часи української державності.
З приходом до влади гетьмана Скоропадського полк Січових Стрільців на вимогу німецького командування роззброїли та розформували. Згодом Коновалець отримав від гетьмана П. Скоропадського дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців з осідком у Білій Церкві. В листопаді 1918 р. Січові Стрільці під командуванням Коновальця підтримали Директорію УНР у повстанні проти влади П. Скоропадського.
Протягом 1918-1919р. Коновалець командував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти більшовицьких і денікінських військ.
Після прийняття 6 грудня 1919р. на нараді Головного Отамана з представниками уряду та військовими керівниками УНР рішення про розформування українських регулярних частин Коновалець видав наказ про саморозпуск підрозділів Січових Стрільців.
Змушений емігрувати,
Коновалець не припинив свою діяльність з розбудови ОУН, яка користувалась всезростаючою підтримкою української молоді, намагання поставити українське питання у Лізі Націй та постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР, викликали занепокоєння у Москви.
Вбивство Коновальця (вибухівкою в Роттердамі, Голландія, 1938) виконав співробітник НКВС Павло Судоплатов.