ДО ГОЛОВИ
Парково-архітектурний комплекс в Сокиринцях 1
Збільшити...(фото 2006р.)  Збільшити...(фото 2006р.)   Збільшити...(фото 2006р.)

 Пам'ятник загиблим арсенальцям.  Збільшити...(фото 2006р.)

 Збільшити...(фото 2006р.)

    Збільшити...(фото 2006р.)

Збільшити...(фото 2006р.)

 Збільшити...(фото 2006р.)

  Збільшити...(фото 2006р.)

Колишній палац Галаганів в селі Сокиринцях (1829р.). Зараз тут Сокиринецький професійний аграрний ліцей.

Збільшити...(фото 2006р.)

 Збільшити...(фото 2006р.)

  Збільшити...(фото 2006р.)

Ротонда Пам'ятник кобзарю Остапу Вересаю . Платан

Так віглядають зараз зали  палацу.  Збільшити...(фото 2006р.)

 Великий луг, дуб.   Збільшити...(фото 2006р.)

  Залишки пам'ятника улюбленій собаці Галаганихи.   Збільшити...(фото 2006р.)

Збільшити...(сканована топографічна карта)

Топографічна карта району с.Сокиринці (кілометрівка)
 Пам'ятна срібна монета Національного банку України


1 Сокирнянський ландшафтний парк площею 427га з озерами, парковими спорудами і скульптурами є справжньою пам'яткою садово-паркового мистецтва минулого, створений у 1829р.
Перша згадка про село Сокиринець датується 1092р. А із 1717р. село Сокиринець - дароване, разом із графським титулом, полковнику Гнату Галагану царем Петром, за знищення Запорізької Січі, та сумлінне служіння Російській имперії. Сокиринці стають родинною резиденцією Галаганів. В 1823-1829р. тут будується велика садиба в стилі ампір (архітектор Г.Дубровський). При Григорії Павловичі Галагані (1819-1888) садиба перетворюється на культурний осередок Чернігівщини. Тут збираються представники української інтелігенції та просвітництва. В садибі була велика українська етнографічна фамільна колекція.
У цьому ж селі знаходиться могила найвідомішого з українських кобзарів - Остапа Вересая.
Григорій Павлович Галаган (1819-1888) - останній з роду Галаганів - відомий як засновик київського закритого приватного навчального закладу для талановитих дітей, так званої "Колегії Павла Галагана" (1871р.), названої так в память загиблого сина Павла. В колегію приймали тридцять юнаків (з 16 років) на стипендію , та 30 - за кошти батьків. Фінансувалась колегія з відписаних по заповіту засновника, доходів з замель (у тому числі і Сокиринецьких). При колегіі діяли свій театр та бібліотека. Тут викладали найкращі педагоги Києва, в тому числі й з університету, куди по закінченню колегії вступала більшість випускників.
Зараз у будинку колегії на вул. Б.Хмельницького, 11 знаходиться Музей літератури



  Copyright © Gennadiy Moysenko 2005
Hosted by uCoz