Пам'ятна срібна монета Національного банку України
1
Лавра на честь Успенія Пресвятої Богородиці Почаївська - Тернопільська обл., Кременецький район, м. Почаїв, вул. Воз'єднання, 8. Переказ оповідає, що в 1240 р. на Лаврській горі з'явилася у вогненному стовпі Божия Матерь і залишила там слід своєї стопи, чому свідками стали двоє ченців Свято-Духівського скиту та місцевий житель,
пастух Іван Босий. Зі сліду Стопи Божией Матері проторгся цілюще джерело.
На цьому місці київські ченці заснували монастир і назвали на честь Успенського собору Києво-Печерської лаври - Успенським, а гору цю стали називати Почаївською на честь київської річки Почайни, де князь Влодимир охрестив киян.
1597р. - поміщиця Ганна Гойська, передала зі свого власного Орлинского
монастиря чудотворну ікону Богоматері.
1604р.- Першим документально відомим ігуменом цієї обителі був прподобний Іов.
1675 р. молитвами перед іконою обитель була врятована від турків.
1713-1831р. - Почаївський монастир перебував під владою уніатів.
В 1773 р. - коли іконою володіли уніати, вона була коронована вінцями, присланими від папи Климента XІ.
1780р. - Збудований Соборний храм Успіння Божої Матері - головна прикраса
Лаври (коштом, добродійника обителі, графа Миколи Потоцького). У соборному храмі над царськими вратами в зірчастому кіоті міститься відома чудотворна ікона Почаївська Богоматері. У соборному храмі знаходиться і Стопа Богоматері (відбиток ноги на щільному вапняному туфі). Чудотворне джерело, обгороджений залізними гратами й покритий ковчегом, перебуває усередині Успенського собору,а у скелі, під стопою, перебуває печера, у якій вода стікає по краплях у посудину, з якої виділений чернець напоює прочан. Зверху ковчега є зображення Стопи.
1832р. - на згадку про повернення обителі православним, був установлений звичай читати по суботах після літургії акафіст перед іконою Почаївської Богоматері. Ікону почитають не тільки православні, а і уніати і католики. Богоматір на іконі тримає Ісуса на правій руці, навколо зображений архидиакон
Стефан, св. Мина, ін. Илия, прп. Авраамий, муч. Параскєва, Катерина й Ирина.
1833р. - монастир одержав титул Лаври із присвоєнням їй четвертого місця в числі
існуючих у Росії.
1842р. - У печерному храмі Святої Трійці
в срібній раці, виставлені моці преподобного Іова Почаївського.
