Кременец

ДО ГОЛОВИ Кременець ¹

Герб Кременця

Руїни середньовічного замка королеви Бони - символ Кременця

Дорога до замку

Богоявленський монастир (УПЦ МП)

На вулиці міста.

Лютеранська церква

Колишній Кременецький ліцей (собор ієзуїтів потім домініканців, зараз - українська православна церква київського патріархату)
Бокові корпуси собору займає Кременецький педагогічний інститут.

Гора Лиса

Герб Кременця на польських бонах выпуска 1920р. (Магістрат м.Кременця).

Обід у Кременці

Автобусна екскурсия Замки Галичини

Топографічна карта району Кременець-Почаїв (1Мb)

Кременець. (літографія ХІХст.)

¹ Місто Кременець, Тернопільська область, вздовж річки Ікви серед Кременецьких гір, населення - близько 22тис.
Перше письмове згадування про Кременець датується 1227 роком.
Саме тоді Данило Галицкий переміг військо угорського короля Андрія. А вже в 1241 році війська Батия по шляху в Східну Європу натрапили на самовідданий опір кременчан і вперше в історії завойовницьких походів монголів (із часів Чингисхана) не змогли перебороти опір захисників кам'яного замка-фортеці. Данило Галицкий в 1254 році під Кременцем завдав поразки орді хана Куремси. Але все-таки князь не зміг протистояти завойовникам, що постійно спустошували Галицько-Волинську Русь, і через п'ять років з болем у серце наказав розібрати оборонні споруди фортеці, визнавши верховенство хана Бурундая.
Із ХІХст. Кременець належав послідовно : Литовському князівству, Польському королівству, Російський імперії, Польщі, із 1939р. - у складі УРСР.
Середньовічний замок-фортеця, що панує над містом, кременчани пов'язують з ім'ям польської королеви Бони, уроженки міста. В 1648р. неприступний замок все-таки впав під ударами козацьких кіннот Богдана Хмельницького. Кілька тисяч козаків і селян осадили Замкову гору, узяли і зруйнували фортецю. Від Замку залишилися лише руїни, які ми бачимо на Замковій горі і сьогодні.
Із Кременцем зв'язані імена уродженців міста: видатного польського поета Юлиуша Словацького, українського письменника Уласа Самчука, єврейського просвітителя, філолога Исаака Бер-Левинзона, українського композитора Олександра Хотовицкого, тощо.
У 1805р. відкрилася Кременецька (Волинська) гімназія (з 1819 р. - ліцей) і Кременец одержав назву "Волинські Афіни" (тоді Кременець відносили до Волині). Як наслідок поразки польського повстання за незалежнісь від Російської імперії - ліцей був закритий. Усе обладнання, бібліотека, лабораторії, тощо, були вивезені до Київа і передані заснованому у 1834р.Київському університету .