Перлини України Івано-Франківськ Пам'ятники

пам'ятник на відзначення Станіслава - столиці ЗУНР ¹
Івано-Франківськ

пам'ятник встановлено на відзначення столиці Західно-Української Народної Республіки в Станіславові та ухвали Української Національної ради 03.01.1919р. про злуку ЗУНР з УНР вул. Грюнвальдська, 15

засновники ЗУНР

Кость Левицький (1859-1941)

Євген Петрушевич (1863-1940)

Лев Бачинський (1872-1930)

Дмитро Вітовський (1887-1919)

вул. Грюнвальдська, 10

Західно-Українська народна республіка (ЗУНР)

захоронення Бачинського в Станіславі

знак Соборної України

"Українці мусять злучитися як українці для оборони прав українського народу" Михайло Грушевський, Київ, 1917р.

¹ Західно-Українська Народня Республика (ЗУНР) - українська держава, що існувала протягом 1918-1919р. на території Західної України зі столицею у Львові.
З метою здійснити право на самовизначення українських земель в Австро-Угорській монархії, яка розпадалась, у Львові представницьке зібрання Української Національної Ради ЗУНР, 19 жовтня 1918р. проголосило Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття (буковинці підтримали проголошення незалежності на Буковинському Віче)
Було вирішено виробити демократичну конституцію та обрано президента Української Національної Ради, яким став Євген Петрушевич.

Але майже одночасно Польша та Румунія розпочали воєнні дії проти нової Української даржави. Львів був окупований польським військом і столиця ЗУНР була перенесена до Станіслава.

У цих умовах 1 грудня 1918р. делегація УНРади і представники Директорії УНР підписали у Фастові попередню угоду про об'єднання ЗУНР і УНР, а 22 січня 1919р. у Києві відбулося урочисте проголошення Акту про Злуку ЗУНР (Галичина, Буковина, Закарпаття) і УНР (Наддніпрянська Україна) в єдину соборну Українську Народну Республіку і ЗУНР отримала назву "Західна Область Української Народної Республіки" (ЗОУНР).

Проте внаслідок складної міжнародної і внутрішньої ситуації возз'єднання двох українських держав не було втілене у життя, і їх адміністративні органи продовжували діяти майже незалежно.

Успішний наступ Української Галицької Армії (лютий 1919р) був припинений на вимогу Антанти, яка почала переговорів з урядом ЗОУНР про умови перемир'я з Польщею, які не були успішними...
В цих умовах 15 травня 1919р. на український фронт була кинута сформована і озброєна у Франції 80-тисячна польська армія генерала Ю.Галлера, яка (на вимогу Антанти) призначалась лише для боротьби проти більшовиків і польські війська захопили майже всю Галичину.
У зв'язку з критичним становищем ЗОУНР 9 червня 1919 р. уряд С.Голубовича склав свої повноваження, а УНРада передла всю повноту військової і цивільної влади Є.Петрушевичу, який отримав титул диктатора ЗОУНР.

8 грудня 1919р. Найвища Рада Антанти, визнавши східним кордоном лінію Керзона, юридично затвердила польську окупацію українських земель. Український уряд змушений був емігрувати. А на східних землях України коммуністична Росія створила УРСР.

---

Copyright © Gennadiy Moysenko 2013